تفسير سورة الفجر

الترجمة الأوكرانية

ترجمة معاني القرآن الكريم للغة الأوكرانية ترجمها د.ميخائيلو يعقوبوفيتش، نشرها مجمع الملك فهد لطباعة المصحف الشريف بالمدينة المنورة، عام الطبعة 1433هـ. ملاحظة: ترجمات بعض الآيات (مشار إليها) تم تصويبها بمعرفة مركز رواد الترجمة، مع إتاحة الاطلاع على الترجمة

﴿بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ وَالْفَجْرِ﴾

Клянуся світанковою зорею

﴿وَلَيَالٍ عَشْرٍ﴾

Клянуся десятьма ночами

﴿وَالشَّفْعِ وَالْوَتْرِ﴾

Клянуся парним і непарним

﴿وَاللَّيْلِ إِذَا يَسْرِ﴾

Клянуся ніччю, коли минає вона

﴿هَلْ فِي ذَٰلِكَ قَسَمٌ لِذِي حِجْرٍ﴾

Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної

﴿أَلَمْ تَرَ كَيْفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ﴾

Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами

﴿إِرَمَ ذَاتِ الْعِمَادِ﴾

З Ірамом, володарем колонад

﴿الَّتِي لَمْ يُخْلَقْ مِثْلُهَا فِي الْبِلَادِ﴾

подібних яким не було створено в усіх землях

﴿وَثَمُودَ الَّذِينَ جَابُوا الصَّخْرَ بِالْوَادِ﴾

З самудитами, які розсікали скелі в долинах

﴿وَفِرْعَوْنَ ذِي الْأَوْتَادِ﴾

З Фірауном, володарем списів

﴿الَّذِينَ طَغَوْا فِي الْبِلَادِ﴾

Вони порушували дозволене на земля

﴿فَأَكْثَرُوا فِيهَا الْفَسَادَ﴾

і збільшували на них безчестя

﴿فَصَبَّ عَلَيْهِمْ رَبُّكَ سَوْطَ عَذَابٍ﴾

Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї

﴿إِنَّ رَبَّكَ لَبِالْمِرْصَادِ﴾

Воістину, Господь твій — на варті

﴿فَأَمَّا الْإِنْسَانُ إِذَا مَا ابْتَلَاهُ رَبُّهُ فَأَكْرَمَهُ وَنَعَّمَهُ فَيَقُولُ رَبِّي أَكْرَمَنِ﴾

Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій»

﴿وَأَمَّا إِذَا مَا ابْتَلَاهُ فَقَدَرَ عَلَيْهِ رِزْقَهُ فَيَقُولُ رَبِّي أَهَانَنِ﴾

І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!

﴿كَلَّا ۖ بَلْ لَا تُكْرِمُونَ الْيَتِيمَ﴾

Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт

﴿وَلَا تَحَاضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ الْمِسْكِينِ﴾

І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка

﴿وَتَأْكُلُونَ التُّرَاثَ أَكْلًا لَمًّا﴾

жадібно поглинаєте спадо

﴿وَتُحِبُّونَ الْمَالَ حُبًّا جَمًّا﴾

і любите багатство любов’ю сильною

﴿كَلَّا إِذَا دُكَّتِ الْأَرْضُ دَكًّا دَكًّا﴾

Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох

﴿وَجَاءَ رَبُّكَ وَالْمَلَكُ صَفًّا صَفًّا﴾

і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами

﴿وَجِيءَ يَوْمَئِذٍ بِجَهَنَّمَ ۚ يَوْمَئِذٍ يَتَذَكَّرُ الْإِنْسَانُ وَأَنَّىٰ لَهُ الذِّكْرَىٰ﴾

наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та

﴿يَقُولُ يَا لَيْتَنِي قَدَّمْتُ لِحَيَاتِي﴾

І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!

﴿فَيَوْمَئِذٍ لَا يُعَذِّبُ عَذَابَهُ أَحَدٌ﴾

Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він

﴿وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُ أَحَدٌ﴾

І не скує ніхто так, як скує Він

﴿يَا أَيَّتُهَا النَّفْسُ الْمُطْمَئِنَّةُ﴾

О ти, душе, що заспокоїлася

﴿ارْجِعِي إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةً مَرْضِيَّةً﴾

Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість

﴿فَادْخُلِي فِي عِبَادِي﴾

І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого

﴿وَادْخُلِي جَنَّتِي﴾

І увійди до раю Мого

الفجر