تفسير سورة الشعراء

الترجمة الأوكرانية

ترجمة معاني القرآن الكريم للغة الأوكرانية ترجمها د.ميخائيلو يعقوبوفيتش، نشرها مجمع الملك فهد لطباعة المصحف الشريف بالمدينة المنورة، عام الطبعة 1433هـ. ملاحظة: ترجمات بعض الآيات (مشار إليها) تم تصويبها بمعرفة مركز رواد الترجمة، مع إتاحة الاطلاع على الترجمة

﴿بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ طسم﴾

Та. Сін. Мім

﴿تِلْكَ آيَاتُ الْكِتَابِ الْمُبِينِ﴾

Це — знамення ясного Писання

﴿لَعَلَّكَ بَاخِعٌ نَفْسَكَ أَلَّا يَكُونُوا مُؤْمِنِينَ﴾

Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують

﴿إِنْ نَشَأْ نُنَزِّلْ عَلَيْهِمْ مِنَ السَّمَاءِ آيَةً فَظَلَّتْ أَعْنَاقُهُمْ لَهَا خَاضِعِينَ﴾

Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови

﴿وَمَا يَأْتِيهِمْ مِنْ ذِكْرٍ مِنَ الرَّحْمَٰنِ مُحْدَثٍ إِلَّا كَانُوا عَنْهُ مُعْرِضِينَ﴾

Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються

﴿فَقَدْ كَذَّبُوا فَسَيَأْتِيهِمْ أَنْبَاءُ مَا كَانُوا بِهِ يَسْتَهْزِئُونَ﴾

Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували

﴿أَوَلَمْ يَرَوْا إِلَى الْأَرْضِ كَمْ أَنْبَتْنَا فِيهَا مِنْ كُلِّ زَوْجٍ كَرِيمٍ﴾

Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі

﴿إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿وَإِذْ نَادَىٰ رَبُّكَ مُوسَىٰ أَنِ ائْتِ الْقَوْمَ الظَّالِمِينَ﴾

Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу

﴿قَوْمَ فِرْعَوْنَ ۚ أَلَا يَتَّقُونَ﴾

народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?

﴿قَالَ رَبِّ إِنِّي أَخَافُ أَنْ يُكَذِّبُونِ﴾

Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна

﴿وَيَضِيقُ صَدْرِي وَلَا يَنْطَلِقُ لِسَانِي فَأَرْسِلْ إِلَىٰ هَارُونَ﴾

що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна

﴿وَلَهُمْ عَلَيَّ ذَنْبٌ فَأَخَافُ أَنْ يَقْتُلُونِ﴾

Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»

﴿قَالَ كَلَّا ۖ فَاذْهَبَا بِآيَاتِنَا ۖ إِنَّا مَعَكُمْ مُسْتَمِعُونَ﴾

Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати

﴿فَأْتِيَا فِرْعَوْنَ فَقُولَا إِنَّا رَسُولُ رَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас

﴿أَنْ أَرْسِلْ مَعَنَا بَنِي إِسْرَائِيلَ﴾

щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!

﴿قَالَ أَلَمْ نُرَبِّكَ فِينَا وَلِيدًا وَلَبِثْتَ فِينَا مِنْ عُمُرِكَ سِنِينَ﴾

[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років

﴿وَفَعَلْتَ فَعْلَتَكَ الَّتِي فَعَلْتَ وَأَنْتَ مِنَ الْكَافِرِينَ﴾

а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»

﴿قَالَ فَعَلْتُهَا إِذًا وَأَنَا مِنَ الضَّالِّينَ﴾

[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані

﴿فَفَرَرْتُ مِنْكُمْ لَمَّا خِفْتُكُمْ فَوَهَبَ لِي رَبِّي حُكْمًا وَجَعَلَنِي مِنَ الْمُرْسَلِينَ﴾

я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем

﴿وَتِلْكَ نِعْمَةٌ تَمُنُّهَا عَلَيَّ أَنْ عَبَّدْتَ بَنِي إِسْرَائِيلَ﴾

А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!

﴿قَالَ فِرْعَوْنُ وَمَا رَبُّ الْعَالَمِينَ﴾

Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?

﴿قَالَ رَبُّ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ وَمَا بَيْنَهُمَا ۖ إِنْ كُنْتُمْ مُوقِنِينَ﴾

[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!

﴿قَالَ لِمَنْ حَوْلَهُ أَلَا تَسْتَمِعُونَ﴾

Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!

﴿قَالَ رَبُّكُمْ وَرَبُّ آبَائِكُمُ الْأَوَّلِينَ﴾

[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!

﴿قَالَ إِنَّ رَسُولَكُمُ الَّذِي أُرْسِلَ إِلَيْكُمْ لَمَجْنُونٌ﴾

[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!

﴿قَالَ رَبُّ الْمَشْرِقِ وَالْمَغْرِبِ وَمَا بَيْنَهُمَا ۖ إِنْ كُنْتُمْ تَعْقِلُونَ﴾

[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!

﴿قَالَ لَئِنِ اتَّخَذْتَ إِلَٰهًا غَيْرِي لَأَجْعَلَنَّكَ مِنَ الْمَسْجُونِينَ﴾

[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!

﴿قَالَ أَوَلَوْ جِئْتُكَ بِشَيْءٍ مُبِينٍ﴾

[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось явне?

﴿قَالَ فَأْتِ بِهِ إِنْ كُنْتَ مِنَ الصَّادِقِينَ﴾

[Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!

﴿فَأَلْقَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ ثُعْبَانٌ مُبِينٌ﴾

Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм

﴿وَنَزَعَ يَدَهُ فَإِذَا هِيَ بَيْضَاءُ لِلنَّاظِرِينَ﴾

Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї

﴿قَالَ لِلْمَلَإِ حَوْلَهُ إِنَّ هَٰذَا لَسَاحِرٌ عَلِيمٌ﴾

Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун

﴿يُرِيدُ أَنْ يُخْرِجَكُمْ مِنْ أَرْضِكُمْ بِسِحْرِهِ فَمَاذَا تَأْمُرُونَ﴾

Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?

﴿قَالُوا أَرْجِهْ وَأَخَاهُ وَابْعَثْ فِي الْمَدَائِنِ حَاشِرِينَ﴾

Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників

﴿يَأْتُوكَ بِكُلِّ سَحَّارٍ عَلِيمٍ﴾

які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!

﴿فَجُمِعَ السَّحَرَةُ لِمِيقَاتِ يَوْمٍ مَعْلُومٍ﴾

Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день

﴿وَقِيلَ لِلنَّاسِ هَلْ أَنْتُمْ مُجْتَمِعُونَ﴾

Людей спитали: «Чи ви зібралися

﴿لَعَلَّنَا نَتَّبِعُ السَّحَرَةَ إِنْ كَانُوا هُمُ الْغَالِبِينَ﴾

Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть»

﴿فَلَمَّا جَاءَ السَّحَرَةُ قَالُوا لِفِرْعَوْنَ أَئِنَّ لَنَا لَأَجْرًا إِنْ كُنَّا نَحْنُ الْغَالِبِينَ﴾

Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?

﴿قَالَ نَعَمْ وَإِنَّكُمْ إِذًا لَمِنَ الْمُقَرَّبِينَ﴾

Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!

﴿قَالَ لَهُمْ مُوسَىٰ أَلْقُوا مَا أَنْتُمْ مُلْقُونَ﴾

Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!

﴿فَأَلْقَوْا حِبَالَهُمْ وَعِصِيَّهُمْ وَقَالُوا بِعِزَّةِ فِرْعَوْنَ إِنَّا لَنَحْنُ الْغَالِبُونَ﴾

Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!

﴿فَأَلْقَىٰ مُوسَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ تَلْقَفُ مَا يَأْفِكُونَ﴾

Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували

﴿فَأُلْقِيَ السَّحَرَةُ سَاجِدِينَ﴾

Тоді чаклуни впали ниць

﴿قَالُوا آمَنَّا بِرَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів

﴿رَبِّ مُوسَىٰ وَهَارُونَ﴾

Господа Муси та Гаруна!

﴿قَالَ آمَنْتُمْ لَهُ قَبْلَ أَنْ آذَنَ لَكُمْ ۖ إِنَّهُ لَكَبِيرُكُمُ الَّذِي عَلَّمَكُمُ السِّحْرَ فَلَسَوْفَ تَعْلَمُونَ ۚ لَأُقَطِّعَنَّ أَيْدِيَكُمْ وَأَرْجُلَكُمْ مِنْ خِلَافٍ وَلَأُصَلِّبَنَّكُمْ أَجْمَعِينَ﴾

[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!

﴿قَالُوا لَا ضَيْرَ ۖ إِنَّا إِلَىٰ رَبِّنَا مُنْقَلِبُونَ﴾

Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого

﴿إِنَّا نَطْمَعُ أَنْ يَغْفِرَ لَنَا رَبُّنَا خَطَايَانَا أَنْ كُنَّا أَوَّلَ الْمُؤْمِنِينَ﴾

Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!

﴿۞ وَأَوْحَيْنَا إِلَىٰ مُوسَىٰ أَنْ أَسْرِ بِعِبَادِي إِنَّكُمْ مُتَّبَعُونَ﴾

Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!

﴿فَأَرْسَلَ فِرْعَوْنُ فِي الْمَدَائِنِ حَاشِرِينَ﴾

Фіраун послав глашатаїв до всіх міст

﴿إِنَّ هَٰؤُلَاءِ لَشِرْذِمَةٌ قَلِيلُونَ﴾

«Воістину, цих людей небагато!

﴿وَإِنَّهُمْ لَنَا لَغَائِظُونَ﴾

Вони розлютили нас

﴿وَإِنَّا لَجَمِيعٌ حَاذِرُونَ﴾

Воістину, ми всі маємо бути напоготові!

﴿فَأَخْرَجْنَاهُمْ مِنْ جَنَّاتٍ وَعُيُونٍ﴾

Ми відібрали в них сади й джерела

﴿وَكُنُوزٍ وَمَقَامٍ كَرِيمٍ﴾

скарби та прекрасні місця

﴿كَذَٰلِكَ وَأَوْرَثْنَاهَا بَنِي إِسْرَائِيلَ﴾

Так! Ми передали це все синам Ісраїля

﴿فَأَتْبَعُوهُمْ مُشْرِقِينَ﴾

На світанку вони рушили за ними

﴿فَلَمَّا تَرَاءَى الْجَمْعَانِ قَالَ أَصْحَابُ مُوسَىٰ إِنَّا لَمُدْرَكُونَ﴾

Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!

﴿قَالَ كَلَّا ۖ إِنَّ مَعِيَ رَبِّي سَيَهْدِينِ﴾

Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!

﴿فَأَوْحَيْنَا إِلَىٰ مُوسَىٰ أَنِ اضْرِبْ بِعَصَاكَ الْبَحْرَ ۖ فَانْفَلَقَ فَكَانَ كُلُّ فِرْقٍ كَالطَّوْدِ الْعَظِيمِ﴾

Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора

﴿وَأَزْلَفْنَا ثَمَّ الْآخَرِينَ﴾

Ми дозволили наблизитися іншим

﴿وَأَنْجَيْنَا مُوسَىٰ وَمَنْ مَعَهُ أَجْمَعِينَ﴾

а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним

﴿ثُمَّ أَغْرَقْنَا الْآخَرِينَ﴾

А тих інших Ми втопили

﴿إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿وَاتْلُ عَلَيْهِمْ نَبَأَ إِبْرَاهِيمَ﴾

Прочитай їм історію про Ібрагіма

﴿إِذْ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوْمِهِ مَا تَعْبُدُونَ﴾

Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?

﴿قَالُوا نَعْبُدُ أَصْنَامًا فَنَظَلُّ لَهَا عَاكِفِينَ﴾

Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!

﴿قَالَ هَلْ يَسْمَعُونَكُمْ إِذْ تَدْعُونَ﴾

Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх

﴿أَوْ يَنْفَعُونَكُمْ أَوْ يَضُرُّونَ﴾

приносять вам користь чи завдають лиха?

﴿قَالُوا بَلْ وَجَدْنَا آبَاءَنَا كَذَٰلِكَ يَفْعَلُونَ﴾

Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!

﴿قَالَ أَفَرَأَيْتُمْ مَا كُنْتُمْ تَعْبُدُونَ﴾

[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтес

﴿أَنْتُمْ وَآبَاؤُكُمُ الْأَقْدَمُونَ﴾

ви та ваші прабатьки

﴿فَإِنَّهُمْ عَدُوٌّ لِي إِلَّا رَبَّ الْعَالَمِينَ﴾

Це все Мої вороги, крім Господа світів

﴿الَّذِي خَلَقَنِي فَهُوَ يَهْدِينِ﴾

Який мене створив і веде прямим шляхом

﴿وَالَّذِي هُوَ يُطْعِمُنِي وَيَسْقِينِ﴾

Який мене годує та поїть

﴿وَإِذَا مَرِضْتُ فَهُوَ يَشْفِينِ﴾

зцілює мене, коли я хворію

﴿وَالَّذِي يُمِيتُنِي ثُمَّ يُحْيِينِ﴾

Який умертвить мене, а потім оживить

﴿وَالَّذِي أَطْمَعُ أَنْ يَغْفِرَ لِي خَطِيئَتِي يَوْمَ الدِّينِ﴾

Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи

﴿رَبِّ هَبْ لِي حُكْمًا وَأَلْحِقْنِي بِالصَّالِحِينَ﴾

Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками

﴿وَاجْعَلْ لِي لِسَانَ صِدْقٍ فِي الْآخِرِينَ﴾

Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях

﴿وَاجْعَلْنِي مِنْ وَرَثَةِ جَنَّةِ النَّعِيمِ﴾

Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства

﴿وَاغْفِرْ لِأَبِي إِنَّهُ كَانَ مِنَ الضَّالِّينَ﴾

І прости мого батька, бо він заблукав

﴿وَلَا تُخْزِنِي يَوْمَ يُبْعَثُونَ﴾

І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть

﴿يَوْمَ لَا يَنْفَعُ مَالٌ وَلَا بَنُونَ﴾

День, коли не допоможе ні майно, ні діти

﴿إِلَّا مَنْ أَتَى اللَّهَ بِقَلْبٍ سَلِيمٍ﴾

а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!

﴿وَأُزْلِفَتِ الْجَنَّةُ لِلْمُتَّقِينَ﴾

Рай наблизиться до богобоязливих

﴿وَبُرِّزَتِ الْجَحِيمُ لِلْغَاوِينَ﴾

а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло

﴿وَقِيلَ لَهُمْ أَيْنَ مَا كُنْتُمْ تَعْبُدُونَ﴾

Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялис

﴿مِنْ دُونِ اللَّهِ هَلْ يَنْصُرُونَكُمْ أَوْ يَنْتَصِرُونَ﴾

замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?

﴿فَكُبْكِبُوا فِيهَا هُمْ وَالْغَاوُونَ﴾

Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху

﴿وَجُنُودُ إِبْلِيسَ أَجْمَعُونَ﴾

а також всім військом Ібліса

﴿قَالُوا وَهُمْ فِيهَا يَخْتَصِمُونَ﴾

Сперечаючись, вони скажуть одне одному

﴿تَاللَّهِ إِنْ كُنَّا لَفِي ضَلَالٍ مُبِينٍ﴾

«Клянемося Аллагом, ми були в явній омані

﴿إِذْ نُسَوِّيكُمْ بِرَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

коли вважали вас рівними Господу світів

﴿وَمَا أَضَلَّنَا إِلَّا الْمُجْرِمُونَ﴾

Це грішники збили нас зі шляху

﴿فَمَا لَنَا مِنْ شَافِعِينَ﴾

і немає в нас ні заступників

﴿وَلَا صَدِيقٍ حَمِيمٍ﴾

ні близьких друзів

﴿فَلَوْ أَنَّ لَنَا كَرَّةً فَنَكُونَ مِنَ الْمُؤْمِنِينَ﴾

Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!

﴿إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿كَذَّبَتْ قَوْمُ نُوحٍ الْمُرْسَلِينَ﴾

Народ Нуха вважав посланців брехунами

﴿إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ نُوحٌ أَلَا تَتَّقُونَ﴾

Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь

﴿إِنِّي لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ﴾

Я — посланець до вас, який гідний довіри

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені

﴿وَمَا أَسْأَلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ۖ إِنْ أَجْرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені!

﴿۞ قَالُوا أَنُؤْمِنُ لَكَ وَاتَّبَعَكَ الْأَرْذَلُونَ﴾

Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?

﴿قَالَ وَمَا عِلْمِي بِمَا كَانُوا يَعْمَلُونَ﴾

Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять

﴿إِنْ حِسَابُهُمْ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّي ۖ لَوْ تَشْعُرُونَ﴾

Їм відплатить тільки Аллаг, якби ви тільки знали про це

﴿وَمَا أَنَا بِطَارِدِ الْمُؤْمِنِينَ﴾

А я не проганятиму віруючих

﴿إِنْ أَنَا إِلَّا نَذِيرٌ مُبِينٌ﴾

Адже я — тільки ясний застерігач!

﴿قَالُوا لَئِنْ لَمْ تَنْتَهِ يَا نُوحُ لَتَكُونَنَّ مِنَ الْمَرْجُومِينَ﴾

Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!

﴿قَالَ رَبِّ إِنَّ قَوْمِي كَذَّبُونِ﴾

Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна

﴿فَافْتَحْ بَيْنِي وَبَيْنَهُمْ فَتْحًا وَنَجِّنِي وَمَنْ مَعِيَ مِنَ الْمُؤْمِنِينَ﴾

Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!

﴿فَأَنْجَيْنَاهُ وَمَنْ مَعَهُ فِي الْفُلْكِ الْمَشْحُونِ﴾

Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу

﴿ثُمَّ أَغْرَقْنَا بَعْدُ الْبَاقِينَ﴾

а потім утопили всіх інших

﴿إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿كَذَّبَتْ عَادٌ الْمُرْسَلِينَ﴾

Адити визнали посланців брехунами

﴿إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ هُودٌ أَلَا تَتَّقُونَ﴾

Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь

﴿إِنِّي لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ﴾

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені

﴿وَمَا أَسْأَلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ۖ إِنْ أَجْرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

﴿أَتَبْنُونَ بِكُلِّ رِيعٍ آيَةً تَعْبَثُونَ﴾

Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі

﴿وَتَتَّخِذُونَ مَصَانِعَ لَعَلَّكُمْ تَخْلُدُونَ﴾

й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно

﴿وَإِذَا بَطَشْتُمْ بَطَشْتُمْ جَبَّارِينَ﴾

й чинити насильство над людьми, як тирани

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені

﴿وَاتَّقُوا الَّذِي أَمَدَّكُمْ بِمَا تَعْلَمُونَ﴾

Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо

﴿أَمَدَّكُمْ بِأَنْعَامٍ وَبَنِينَ﴾

допоміг вам худобою та синами

﴿وَجَنَّاتٍ وَعُيُونٍ﴾

садами та джерелами

﴿إِنِّي أَخَافُ عَلَيْكُمْ عَذَابَ يَوْمٍ عَظِيمٍ﴾

І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!

﴿قَالُوا سَوَاءٌ عَلَيْنَا أَوَعَظْتَ أَمْ لَمْ تَكُنْ مِنَ الْوَاعِظِينَ﴾

Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають

﴿إِنْ هَٰذَا إِلَّا خُلُقُ الْأَوَّلِينَ﴾

Це лише звичаї давніх поколін

﴿وَمَا نَحْنُ بِمُعَذَّبِينَ﴾

і ми не будемо покарані!

﴿فَكَذَّبُوهُ فَأَهْلَكْنَاهُمْ ۗ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿كَذَّبَتْ ثَمُودُ الْمُرْسَلِينَ﴾

Самудити вважали посланців брехунами

﴿إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ صَالِحٌ أَلَا تَتَّقُونَ﴾

Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь

﴿إِنِّي لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ﴾

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені

﴿وَمَا أَسْأَلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ۖ إِنْ أَجْرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

﴿أَتُتْرَكُونَ فِي مَا هَاهُنَا آمِنِينَ﴾

Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут

﴿فِي جَنَّاتٍ وَعُيُونٍ﴾

садів і джерел

﴿وَزُرُوعٍ وَنَخْلٍ طَلْعُهَا هَضِيمٌ﴾

посівів та пальм із ніжними плодами

﴿وَتَنْحِتُونَ مِنَ الْجِبَالِ بُيُوتًا فَارِهِينَ﴾

й ви будете вправно висікати житла в горах

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені

﴿وَلَا تُطِيعُوا أَمْرَ الْمُسْرِفِينَ﴾

і не коріться наказу злочинців

﴿الَّذِينَ يُفْسِدُونَ فِي الْأَرْضِ وَلَا يُصْلِحُونَ﴾

які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують»

﴿قَالُوا إِنَّمَا أَنْتَ مِنَ الْمُسَحَّرِينَ﴾

Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих

﴿مَا أَنْتَ إِلَّا بَشَرٌ مِثْلُنَا فَأْتِ بِآيَةٍ إِنْ كُنْتَ مِنَ الصَّادِقِينَ﴾

така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!

﴿قَالَ هَٰذِهِ نَاقَةٌ لَهَا شِرْبٌ وَلَكُمْ شِرْبُ يَوْمٍ مَعْلُومٍ﴾

Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні

﴿وَلَا تَمَسُّوهَا بِسُوءٍ فَيَأْخُذَكُمْ عَذَابُ يَوْمٍ عَظِيمٍ﴾

Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!

﴿فَعَقَرُوهَا فَأَصْبَحُوا نَادِمِينَ﴾

Вони підрізали її жили й пошкодували про це

﴿فَأَخَذَهُمُ الْعَذَابُ ۗ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿كَذَّبَتْ قَوْمُ لُوطٍ الْمُرْسَلِينَ﴾

Народ Люта вважав посланців за брехунів

﴿إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ لُوطٌ أَلَا تَتَّقُونَ﴾

Ось їхній брат Лют сказав їм: «Невже ви не боїтесь

﴿إِنِّي لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ﴾

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені

﴿وَمَا أَسْأَلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ۖ إِنْ أَجْرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

﴿أَتَأْتُونَ الذُّكْرَانَ مِنَ الْعَالَمِينَ﴾

Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,

﴿وَتَذَرُونَ مَا خَلَقَ لَكُمْ رَبُّكُمْ مِنْ أَزْوَاجِكُمْ ۚ بَلْ أَنْتُمْ قَوْمٌ عَادُونَ﴾

залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!

﴿قَالُوا لَئِنْ لَمْ تَنْتَهِ يَا لُوطُ لَتَكُونَنَّ مِنَ الْمُخْرَجِينَ﴾

Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!

﴿قَالَ إِنِّي لِعَمَلِكُمْ مِنَ الْقَالِينَ﴾

Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші

﴿رَبِّ نَجِّنِي وَأَهْلِي مِمَّا يَعْمَلُونَ﴾

Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!

﴿فَنَجَّيْنَاهُ وَأَهْلَهُ أَجْمَعِينَ﴾

Ми врятували його та його родину — всіх

﴿إِلَّا عَجُوزًا فِي الْغَابِرِينَ﴾

окрім старої дружини, яка лишилася позаду

﴿ثُمَّ دَمَّرْنَا الْآخَرِينَ﴾

Усіх інших Ми знищили

﴿وَأَمْطَرْنَا عَلَيْهِمْ مَطَرًا ۖ فَسَاءَ مَطَرُ الْمُنْذَرِينَ﴾

проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали

﴿إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿كَذَّبَ أَصْحَابُ الْأَيْكَةِ الْمُرْسَلِينَ﴾

Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.

﴿إِذْ قَالَ لَهُمْ شُعَيْبٌ أَلَا تَتَّقُونَ﴾

Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь

﴿إِنِّي لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ﴾

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

﴿فَاتَّقُوا اللَّهَ وَأَطِيعُونِ﴾

Бійтесь Аллага й коріться мені

﴿وَمَا أَسْأَلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ۖ إِنْ أَجْرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

﴿۞ أَوْفُوا الْكَيْلَ وَلَا تَكُونُوا مِنَ الْمُخْسِرِينَ﴾

Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків

﴿وَزِنُوا بِالْقِسْطَاسِ الْمُسْتَقِيمِ﴾

І зважуйте на точних терезах

﴿وَلَا تَبْخَسُوا النَّاسَ أَشْيَاءَهُمْ وَلَا تَعْثَوْا فِي الْأَرْضِ مُفْسِدِينَ﴾

Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі

﴿وَاتَّقُوا الَّذِي خَلَقَكُمْ وَالْجِبِلَّةَ الْأَوَّلِينَ﴾

Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!

﴿قَالُوا إِنَّمَا أَنْتَ مِنَ الْمُسَحَّرِينَ﴾

Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих

﴿وَمَا أَنْتَ إِلَّا بَشَرٌ مِثْلُنَا وَإِنْ نَظُنُّكَ لَمِنَ الْكَاذِبِينَ﴾

така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун

﴿فَأَسْقِطْ عَلَيْنَا كِسَفًا مِنَ السَّمَاءِ إِنْ كُنْتَ مِنَ الصَّادِقِينَ﴾

Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!

﴿قَالَ رَبِّي أَعْلَمُ بِمَا تَعْمَلُونَ﴾

Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!

﴿فَكَذَّبُوهُ فَأَخَذَهُمْ عَذَابُ يَوْمِ الظُّلَّةِ ۚ إِنَّهُ كَانَ عَذَابَ يَوْمٍ عَظِيمٍ﴾

Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня!

﴿إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُمْ مُؤْمِنِينَ﴾

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

﴿وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

﴿وَإِنَّهُ لَتَنْزِيلُ رَبِّ الْعَالَمِينَ﴾

А це — зіслане Господом світів.

﴿نَزَلَ بِهِ الرُّوحُ الْأَمِينُ﴾

Вірний Дух зійшов із ни

﴿عَلَىٰ قَلْبِكَ لِتَكُونَ مِنَ الْمُنْذِرِينَ﴾

на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів

﴿بِلِسَانٍ عَرَبِيٍّ مُبِينٍ﴾

[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою

﴿وَإِنَّهُ لَفِي زُبُرِ الْأَوَّلِينَ﴾

Міститься воно в сувоях давніх народів

﴿أَوَلَمْ يَكُنْ لَهُمْ آيَةً أَنْ يَعْلَمَهُ عُلَمَاءُ بَنِي إِسْرَائِيلَ﴾

Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?

﴿وَلَوْ نَزَّلْنَاهُ عَلَىٰ بَعْضِ الْأَعْجَمِينَ﴾

Якби Ми зіслали його комусь із чужинців

﴿فَقَرَأَهُ عَلَيْهِمْ مَا كَانُوا بِهِ مُؤْمِنِينَ﴾

і він прочитав це для них, то вони б не увірували

﴿كَذَٰلِكَ سَلَكْنَاهُ فِي قُلُوبِ الْمُجْرِمِينَ﴾

Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників!

﴿لَا يُؤْمِنُونَ بِهِ حَتَّىٰ يَرَوُا الْعَذَابَ الْأَلِيمَ﴾

Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари

﴿فَيَأْتِيَهُمْ بَغْتَةً وَهُمْ لَا يَشْعُرُونَ﴾

Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього

﴿فَيَقُولُوا هَلْ نَحْنُ مُنْظَرُونَ﴾

Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?

﴿أَفَبِعَذَابِنَا يَسْتَعْجِلُونَ﴾

Невже вони намагаються прискорити Нашу кару

﴿أَفَرَأَيْتَ إِنْ مَتَّعْنَاهُمْ سِنِينَ﴾

Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки

﴿ثُمَّ جَاءَهُمْ مَا كَانُوا يُوعَدُونَ﴾

а потім до них прийде те, що їм обіцяно

﴿مَا أَغْنَىٰ عَنْهُمْ مَا كَانُوا يُمَتَّعُونَ﴾

то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм

﴿وَمَا أَهْلَكْنَا مِنْ قَرْيَةٍ إِلَّا لَهَا مُنْذِرُونَ﴾

Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачі

﴿ذِكْرَىٰ وَمَا كُنَّا ظَالِمِينَ﴾

із настановою. І Ми не були несправедливі

﴿وَمَا تَنَزَّلَتْ بِهِ الشَّيَاطِينُ﴾

Шайтани не сходили з ним,

﴿وَمَا يَنْبَغِي لَهُمْ وَمَا يَسْتَطِيعُونَ﴾

це не личить їм, і неспроможні вони на це

﴿إِنَّهُمْ عَنِ السَّمْعِ لَمَعْزُولُونَ﴾

Усунено їх від слухання його

﴿فَلَا تَدْعُ مَعَ اللَّهِ إِلَٰهًا آخَرَ فَتَكُونَ مِنَ الْمُعَذَّبِينَ﴾

Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних

﴿وَأَنْذِرْ عَشِيرَتَكَ الْأَقْرَبِينَ﴾

Застерігай своїх найближчих родичів

﴿وَاخْفِضْ جَنَاحَكَ لِمَنِ اتَّبَعَكَ مِنَ الْمُؤْمِنِينَ﴾

Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.

﴿فَإِنْ عَصَوْكَ فَقُلْ إِنِّي بَرِيءٌ مِمَّا تَعْمَلُونَ﴾

А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!

﴿وَتَوَكَّلْ عَلَى الْعَزِيزِ الرَّحِيمِ﴾

І покладайся на Величного, Милосердного

﴿الَّذِي يَرَاكَ حِينَ تَقُومُ﴾

Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви

﴿وَتَقَلُّبَكَ فِي السَّاجِدِينَ﴾

і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються

﴿إِنَّهُ هُوَ السَّمِيعُ الْعَلِيمُ﴾

Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий

﴿هَلْ أُنَبِّئُكُمْ عَلَىٰ مَنْ تَنَزَّلُ الشَّيَاطِينُ﴾

Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани

﴿تَنَزَّلُ عَلَىٰ كُلِّ أَفَّاكٍ أَثِيمٍ﴾

Вони сходять на кожного брехуна, грішника

﴿يُلْقُونَ السَّمْعَ وَأَكْثَرُهُمْ كَاذِبُونَ﴾

Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни

﴿وَالشُّعَرَاءُ يَتَّبِعُهُمُ الْغَاوُونَ﴾

А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху

﴿أَلَمْ تَرَ أَنَّهُمْ فِي كُلِّ وَادٍ يَهِيمُونَ﴾

Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах

﴿وَأَنَّهُمْ يَقُولُونَ مَا لَا يَفْعَلُونَ﴾

і говорять те, чого не роблять

﴿إِلَّا الَّذِينَ آمَنُوا وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ وَذَكَرُوا اللَّهَ كَثِيرًا وَانْتَصَرُوا مِنْ بَعْدِ مَا ظُلِمُوا ۗ وَسَيَعْلَمُ الَّذِينَ ظَلَمُوا أَيَّ مُنْقَلَبٍ يَنْقَلِبُونَ﴾

За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться

الشعراء